«Кто для Господа важнее?
Кто из всех святых «святее»?
Кто есть Божий, а кто нет?», –
Спорят люди много лет.
Спорят удержу, не зная,
Надмеваясь, убивая,
Не желая примириться…
Спорить легче, чем мириться.
Все для Господа равны,
Все для Господа важны…
Лишь по вере во Христа
Вхожи мы в чертог Отца,
И сие по благодати!
При любом ином раскладе,
Спорь не спорь, спасенья нет.
Иисус Христос - обет,
В Божью славу через нас…
Он прибил в Свой смертный час
Ветхий к дереву позора,
Кротким нравом, без укора!
От лукавого все споры,
От него же и раздоры,
От него и беды все….
Святость только во Христе!
В Нём и сила, и здоровье
И победа Святой кровью
Над властителями тьмы.
Без Христа безлики дни,
И родство, и все служенья,
Без Него ничто прощенье,
Без Него ничто и вера,
Без Него в умах химера
Правит балом день-деньской.
Без Христа ничто покой:
Что ни час, то суета,
Что ни день – то маята…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
